Zdynia

Zdynia z przys., Ług, wś nad pot. Konieczną (praw, dopł. Ropy), pow. gorlicki, par. rz.-kat. w Sękowy, poczta w Konieczny. Posiada szkołę 1-klas. 686 mk. W XVI w. istniała tu cerkiew parafialna. Według reg. pob. pow. bieckiego z r. 1581 wś Zdynia miała 1 zagr. bez roli, 10 dworzyszcz wołoskich, 1 pop ruski z cerkwią, 1 łan sołtysi (Paw., Małop., 125).
Źródło: Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, 1895, Tom XIV,  s. 551

Fara Zdinia (Zdynia). [r. 1581]

Zdinia, ten. Bartholom. Sziemichowski, zag. bez r. 1, 10 dworzyszcz wołoskich, 1 pop ruski z cerkwi, sołtysi 1.
Smrokowiec, Sebastyan Gładysz, 5 dworz. wołoskich, sołtysi 1.
Łąg novae radicis, Piotr Gładysz, 3 dworz. wołos., sołtysi 1.
Źródło: Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym opisana przez Adolfa Pawińskiego - Małopolska tom III, 1886, s. 125

Ждиня (Żdynia), с. Ц. д. Покрова Пр. Богород., зб. 1795, вiдн. 1912. доч. Конечнa (Konieczna) c. Ц. д. cв. Василія Велик., відд. 4 км. Обі ц. в добр. стані. Л у г (Ług), npиc. відд. 1 км. Ч. д. гр. кат. 524 + 335 + 206 = 1061; Лат. 39 + 6 + 30; Ізр. 38. Парох: Aрдан Володимир, Совітник Aпост. Aдміністрації як висше. Лат. парoх: а. Станислав Горовіч в Сенкові. Патрон: Марiя гр. Собаньска в Загірянах. Лрава патрoн. виконує лично. Школа 2 кл., з Рускою мов. навч., о 2 силах. Чит. ім. Михаіла Качковского. Прих. дім, мур. 1912., о 4 кімн., в добр. стані. Стайня, стодола дер., лихі. В Ждини: поля 8 га, 87 а; лук 9 га, 9 а; ліса 11 га, 25 а; неуж. 26 га, 27 а. Конечна: поля 1 га, 31 а; лук 4 га, 74 а; пасов і неуж. 14 га. 9 а. Лісов. плян є.

Стар. , суд, телєф., телєгр., желізн. Горлиці (Gorlice), 25 км. Почта і найбл. гр. к.ат. приходство в Гладишові (Gładyszów), 4 км.

Датою 24. II. 1732 р., під якою вписано акт хрещеня Іоана, сина Іоана Романича, пароха з Реґетова, зачинаєтся книга роджених церкви в Конечній. Хрестив о. Іоан Василькевич, парох в Ждини. Се перше, знане назвиско священика в Ждини. Книга роджених церкви в Ждини зачинаєтся з днем 5. VI. 1768 р., з підписом місц. пароха, о. Василія Менцінского, Біцкого і Спіского декана. За нeгo то побдовано в Жднни в 1795 р. церков, а єго тлінні останки пoхopoнeно в крипті під престолом.

Найстарша згадка про школу в Конечни походить з 1769 р. і містится в протоколі, яким тод. біцкий декан, о. Щавинскій, передав о. Іоанови Обушкевичеви приходскі темпоралії в Конечні. Потім в 1796 р. ствердив, інший декан, о. Чернявскій, шо церк. скарбона в Ждини посідає ― піся переведеної 8-літної збірки ― 226 ― битих талярів і 4 поль. золоті. 3а ті гроші побудовано церков В Ждини. Після парох. інвентарів в Ждини і в Конечні з 1778 і 1785 рр. посідали обі Церкви срібні, вартісні предмети, які забрало австр. правителъство і дало за них обліґаційний папір на 1908 злр. тепер він без вартости.

Після смерти о. Василія Менцінского в 1800 р. злучено Конечну зі Ждинею в одну парохію.

В 1847 р. потерпіли селяни від червінки, холєри і голоду. Померло Тоді 247 осіб.

В новійших часах eмiґpували селяни на зарібки до Америки, а сезоново також на Угорщину. Перший, котрий започаткував зарібкову еміrрацію з села (1879 р.), звався Павел Филяк.

З парохії вийшли: оо.:

Стефан Попівчак з Конечної; парох в Мисцові,

Ігнатій Ринявець з Конечної, парох в Явірках ;

Василій Сандович зі Ждині, парох в Жеґестові;

Антоніі Барна зі Ждині, парох в Луковім aд Ліско.

Метрики пров.: в Ждини від 1768 р.; в Конечні від 1732 р.

Źródło: Шематизм Греко-Католицкого Духовенства Апостолскої Адмiнiстрацiї Лемковщини 1936 s.

ZDYNIA Parochia. Eccl. ad Protectionem B. M. V.

Patronus Titl. D. Vincent. Comes Wielopolski.

Parochus Andreas Obuszkiewicz nat. 1772, ord. 1804

In Matre Numerus Animarum Gr. Cath.                           781

-   F i l i a l i  Konieczna c. Eccl. ad S. Basilium M.           474

-      -   -      Ług       .         .        .        .         .       .    305

                                                             ---------

             Schola Parochialis.                       Summa      1560.

Źródło: Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Graeco Catholicae Premisliensis 1830r., s. 163