Wysowa-Zdrój

Wysowa. Wieś ruska JW. hrabi Lanckrońskiego, wojewody bracławskiego; w której jest woda mineralna; i ten pan corocznie tam używa kąpieli, której czerstwość zdrowia przypisuje. Sławna ta wieś komorami pogranicznemi celnemi od Węgier, i obozami konfederatów polskich od 1769 do 1782 roku, gdzie często były z wojskiem rosyjskim potyczki wojenne jako i następujące wsie ruskie pograniczne od Węgier. Konieczna. Domu hrabiów Ankiewiczów, Izby. Wieś ruska.
źródło: Geografia, albo dokładne opisanie królestw Galicyi i Lodomeryi / Ewaryst Andrzej Kuropatnicki // 1858 r. s. 28

Wysowa. Wioska ta leży w obwodzie jasielskim, małe dwie mile od Krynicy. Wysoki grzbiet trzeba przebyć z Tylicza do wioski Izby, mającéj nader wejrzenie.Wzdłuż doliny Wysowy ciągnącéj się z południa na północ, dobywa się mnóstwo szczaw: przeszło 12 ich uważałem; z tych większa część niezdatna do picia, mętne i nieczyste, a nadto czuć je gazem wodorodno-siarkowym. Wyjątek z tego czyni główna szczawa w środku wioski, mająca wodę zupełnie czystą, kwaskowatą, do szczawnickiéj wielce podobną: gaz kwasu węglikowgo  dobywał się obficie kłębami. Skład jéj niewiadomy. Osoby używające téj wody, bardzo zachwalają jéj skutki. Życzyćby należało, iżby pod względem lekarskim stała się bliżej znajomą. Na południe od Wysowy w graniczących Węgrach, tryszczą nieprzeliczone szczawy aż do Bardyowa. Każda prawie wioska ma swą kisłę wodę; tak jak tam zwykli nazywać.

źródło: Ludwik Zejszner / Podróże po Beskidach, czyli opisanie gór Karpackich: zawartych pomiędzy żródłami Wisły i Sanu. // Biblioteka Warszawska - pismo poświęcone naukom, sztukom i przemysłowi. 1848 t. III, s. 515-516

Pogoda w Wysowej

Wysowa w Szematyzmie Greko-katolickiego Duchowieństwa Apostolskiej Administracji Łemkowszczyzny

Висова (Wysowa), с., Ц. д. св. Аpx. Михаіла, зб. 1779., відн.. 1874. Богослуж. капл. на горі „Явір", дер. Покрова Пр. Богород., зб. 1929, відд. 2 км. Доч. Бліхнаркa (Blechnarka), с. Ц. м, св. Безср. Косми і Даміяна, зб. 1801., відд. 2 км, 700 м. Висівска Гута (Huta Wysowska), прис., лат. ботосл. капл. Преображ. Г. Н. І. Хр., дер., відд. 3 км. 270 м. Всі церкви і капл. в добр. стані. Ч. д. гр. кат. 743 + 400 + 72 = 1215; Лат. 40 + 1 + 57; Ізр. 23 + 7. Парох: о. Дуда Николай, р. 25. IX. 1896, рк. 1923, ін. 1928, ж. Лат. парох: о. А. Вавжиковскій в Ропі. Патрон: Співвласники дібр б. двірского простору Висова - Бліхнарка. Право патр. виконують спільно. Школи: в Висові і Бліхнарці 2 і 1 кл., двояз., о 2 і 1 силах. В Висові: Чит. ім. Мих. Качковского (нечинна); Tow. Szkoły Lud.; Кружок „Рідної Школи"; Кооп. „Єдність", підчинена Коопер. Союзови в Варшаві, Ясна 8. Прих. дім, дер., зб. 1912, о 5 кімн. і кухні, та керниця в добр. стані. Стайні, стодола, шпихлір, дер., лихі. Гор. і буд. площі 3 га, 25 а, 06 м²; поля 22 га, 81 а, 23 м²; лук 6 га, 84 а, 90 м²; пасов. 14 га, 31 а, 86 м²; ліса 6 га, 03 а, 50 м²; неуж. 23 а, 62 м²; будів. площі в межах розбудови купел. завед. 7 га, 24 м². Комасація переведена. Стаp., суд „Горлиці (Gorlice), 37 км. Желізн. Грибів (Grybów), 34 км. Почта, телєф., телєграф loco. Найбл. гр. кат. приход, в Ганчовій (Hanczowa), 5. км. Висова є купелевим заведенєм з високо-лічничими водами. Є получена гостинцем з Грибовом або Горлицями. Найстарша, на парохіяльних актах сперта згадка про Висову і висівске приходство походить дня 9. III. 1585 p., та звучить: „Нѣкій Симеонь Звѣрхъ поповичъ Выссовскій лишившися „неученымъ” по своимъ отци, спродалъ „ученому" Лукашови Часнкевичу изъ Святковы Великой „попбвство Виссовске", се єсть всѣ теперѣшни грунта в Выссовой, за 250 зол. поль. З тої нотатки слідує, що вже в 1585 р. було в Висові прйходство і дійствував священик. Після грамоти, що переховується в громадскому уряді в Висові, ділилося село на 12 ріль і на солтиство, надане якомусь солтисови, незнаного імени іназвиска, в 1647 р. По смерти „висівского солтиса" заряджувало висівским солтиством єго 7 синів. Звідси то сей ґрунт, як приналежний до сімох братів, прозвано „Сембратовичівка", а єго власників, які душиастирювали в Висові „Сембратовичами“. З них виводиться знаний на Лемковщині рід Сембратовичів, що то дав для рускої Церкви двох митрополитів, Іосифа і Сильвестра, та богато священиків. Висова була в давних часах осередком торговлі вином, яку провадили православні Греки, згл. Вірмени, котрі посідали тут свої склади і пивниці, з яких дві, о поємности на 300 бочок, заховалися до наших часів. Первісними, знаними власниками Висової були до 1803 р. ґрафи Лянцкоронскі; по них Уршуля Дембінска до 1813 р., Людвик Морштин до 1836 p., Діонізій і Іосиф Войціковскій до 1866 р. Володислав Войціковскій до 1868 р. Дня 7. X. 1868 р. закупили двірский простір Висова-Бліхнарка обі місц громади. В околицях Висови відбулася битва з конфедератами, які в 1777 р. спалили місц. церков. У Висові, як давнім осідку деканального уряду, є 2 скрині старих документів декан, урядованя. В Бліхнарці, яка має грамоту про наданя солтиства, існу¬вала колись самостійна, руска парохія, по якій одначе не ли¬шилися ніякі ерекц. ґрунти. З Висови походить о. Васильчак Евдокім, парох і прч. в Татаринові. Метрики пров, від 1784

Źródło: Szematyzm Greko-katolickiego Duchowieństwa Apostolskiej Administracji Łemkowszczyzny 1936, str. 14-16

Wysowa (łemk. Высова)

Województwo: małopolskie

Powiat: gorlicki

Gmina: Uście Gorlickie

Kod pocztowy: 38-316