Uście Gorlickie
U[ście]. Ruskie, m[iastecz]ko, pow. gorlicki, w malowniczej kotlinie, przy ujściu Zdyni do Ropy, na lewym brzegu Ropy, na wzn. 398 mt. npm. Ropa oblewa m[iastecz]ko od strony płn., wsch. i
połudn.; od zach. zasłania je las "Homola", pokrywający stoki góry t. n. (707 mt.). Kotlinę otaczają zewsząd góry pokryte lasami świerkowemi. Na płd. dochodzą one do 671 mt., na płn. za Ropą,
szczyt Szczob 669 mt., na zach. 572 mt., na wsch. 639 mt. Wś ma parafię gr.-kat. z cerkwią drewnianą urząd poczt., szkołę ludową, l-klas., 138 dm., 1017 mk. (496 męż., 521 kob.); 824 gr.-kat.,
143 rz.-kat. i 50 izrael. Na obszarze tabularnym jest 15 dm., w których mieszkają, przeważnie rzym.-katolicy i należą, do par. w Ropie. Ludność uboga, trudni się rolnictwem. Posiadłość tabularna
(Magd. Miłkowskiej) ma 58 roli, 30 łąk, 103 past., 1295 mr. lasu; pos. mn. 1307 roli, 491 łąk, 555 past. i 169 mr. lasu. Do pos. mniejszej wliczone jest uposażenie parafii, składające się z 66
roli, 20 łąk, 24 mr. pastw. Do par. należy wś Kwiatoń, z cerkwią,
drewnianą. Kiedy to m[iastecz]ko powstało niewiadomo. Spis pobor. z r. 1581 (Pawiński, Małopol., 117) podaje, iż było własnością, Gładysza, miało 5 dworzyszcz wołoskich, 1 łan sołtysi i
dworzyszcze popa. Widocznie osada niedawno powstała. Odbywają, się tu jarmarki: 19 stycz., 5 maja, 6 czer., 11 lipca, 20 listop. i 21 grudnia.
Źródło: Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich.- 1892, Tom XII, s. 832
Устє Руске (Uście Ruskie - Ujście Ruskie), c. Ц. д. Преп. Мат. Параскеви, зб. 1786., богосл. капл., д., зб. 1879. Доч. Квятонь (Kwiatoń), с. Ц. д. Преп. Мат, Параскеви, зб. 1811., відн. 1904., відд. 3 і пів км. Одерне (Oderne), прис., лат. богосл. капл., відд. 3 км. Обі ц. І капл. в добр. стані. Ч. д. гр. кат. 327 + 51 + 0 = 378; Лат. 0 + 7 + 292; Неспол. 417 + 215 + 0 = 632; Сект.-бапт. 1; Ізр. 13. Парох: о. Соболевскій Михаіл, р. 14. VIII. 1886, рк. 22. XII. 1912; ін. 1. XI. 1919. Просинод. іспитователь як висше. Лат. парох: о. Адам Вавжиковскій в Ропі. Патрон: Софія Ставярска в Єдлічу коло Кросна. Право патрон, виконує лично. В обох селах: Школи 1 кл., двояз. по 1 силі; Читальні ім. Мих. Качковского. В Устю Рускім кооп. „Єдність", підч. Кооп. Союзови в Варшаві. Прих. дім, дер., зб. 1864., о 5 кімн., кухні і спіжарні, лихий. Стайні, стодоли, шпихлір, дер., і керниця, в добр. стані. Огор. 32 а, 22 м²; поля 8 га; лук. 36 га; пасов. 20 га; ліса 24 га; корчів і неуж. 19 га, 38 а, 61 м². Лісов. плян є. Меліорація частинно перев. Стар., суд, желізн. Горлиці (Gorlice), 26 км. Почта, телєф., телєгр. loco. Найбл. гр. кат. приходство в Ганчовій (Hańczowa), 6 і пів км.. Устє Руске і Квятонь заложив на волоснім праві Станислав Гладиш, званий Гурка, в 1504 р. Привилей для солтисів затверджений в 1512 р. Назва Устя Руского походить від спливу двох річок, Ропки і Ждиньки. Руска парохія в Устю Рускім утворена в 1539 р. Ерекційну грамоту парохії на пергаміні віддано до архіву в Бічі, а звідси перенесено єї до архіву в Кракові. З копії виставленої через колишнього власника Устя Руского, сандомирского воєводу, Іоана з Тенчина Тарла, з 1601 p., слідує, що парохом в Устю Рускім був тоді о. Іоан Криницкій, який отримав для себе, та для своїх наслідників привілеї і нагляд над сусідними оселями: Квятонь, Сквіртне і Прислоп. З Устя Руского вийшли: Священики: Петр Глумецкій († 1813); Захарія і Філярет Кролевскі, місц. парохи († 1850 і † 1878 pp.); Михаіл Хованскій, парох Пулав; Теодозій Войтович, парох Коростенька, Світскі: Онуфрій Ткач, директор „Ризниці" в Самборі; Теодор Мацканич, надпоручник († 1918); Теодор Войтович, правник. Метрики проваджені від 1786 р.
Źródło: Szematyzm Greko-katolickiego Duchowieństwa Apostolskiej Administracji Łemkowszczyzny
1936, str. 30-31
Uście Gorlickie (łemk. Устє Руске)
Województwo: małopolskie
Powiat: gorlicki
Gmina: Uście Gorlickie
Kod pocztowy: 38-315