Berest w Szematyzmie Greko-Katolickiego Duchowieństwa Apostolskiej Administracji Łemkowszczyzny z 1936 roku

Берест (Вerest), с. Ц. д. св. Безср. Косми і Дамяна, зб. 1842., в добр. стані. Доч. Поляни (Роlanу), с. Ц. д. св. Арх. Михаіла, зб. 1820.. в середн. стані.
Ч. д. гр. кат. 558 + 392 = 950; Лат. 10 + б; Неспол. 4 + б = 10; Iзр. 22 + 4.
Парох: о. Цапінскій Пе т р о, р. 3. VІІ. 1853, рк. 24. ІХ. 1885, ін. 1903, вд. над. крил. відзн., священик-ювилят. Управляючий сотр.: Рожко Володимир, р. 30. VІІІ. 1909, рк. 20. ІІІ. 1932, бж. Лат. парох: о. Станислав Козєя в Концльові.
Патрон: Правительство. Право патр. виконує крак. Воєвідство. В обох селах: Школи 1 кл., двояз., по 1 силі. В Бересті: Чит. „Просвіти“; Кооп. ,,Єдність“, підч. Кооп. Союзови в Варшаві. В Полянах: Чит. ім. М. Качковского. Прих. дім, дер., зб. около 1785., о 4 кімн.; стайня, стодола, дер.; все лихе. Шпихлір, дер. і керниця в добр. стані. Перед комасацією: поля 37 га, 00 а, 5 м²; лук 6 га, 18 а, 37 м²; пасов. 12 га, 76 а, 65 м²; ліса 6 га, 25 а, 67 м²; неуж. 43 а, 97 м²; В Парунці: ліса 7 га. Є лісов. плян з 1930 р.
Стар. Новий Санч (Nowy Sącz), 33 км. Суд, почта, телєф., телєгр. желізн. Грибів (Grybów), 15 км. Найбл. гр. кат. приходство в Камяній (Kamiana), 3 км.
В 1368 р. заміняв „дідич на Шимбарку і Бересті в бідній землі“, іменем Іоан Гладиш, з королем Казимиром Великим, Берест за т. зв. „бохенске бахмистровство“. З сего слідує, що Берест істнував вже, як оселя, в 1368 р. Дальші одначе історичні відомости про Берест на довший час уриваются. Правдоподібно походить се звідси, що в часі конфедератских воєн згоріла ерекц. грамота церкви в Бересті, а ерекц. грамоту про уділенє солтиского ґрунту для пароха забрали конфедерати. Заховались натомість документи з пізнійших часів, до котрих належить грамота з 10.грудня 1647 р. В тій грамоті є сказане, що комісія краківсного Епископа, в склад якої увійшли: Александер „z Вrzesia Вrzeski і Маrtiauѕ Łochiński, starosta ustewski, Wojciech Bedleński, starosta Muszyński і ksiądz Melchiou Piskorowski, pleban Muszyński“, довершила поміру і поділу ерекціональних ґрунтів поміж приходства берестскої і перунсної церкви. Вислід сего поділу був такий, що берестсного пресвитера, о. Ґавриіла, задержано ,,ргzу wyrobkach роѕѕеѕіі јеgо dawnych jako dotąd zażywał“, а перунскому пресвитерови, о. Буднєвичови, приділено ― за згодою солтисів і громад обох сіл ― шмат ґрунтів від берестскої і перунсної границі. Коли опісля повстав між берестскими солтисами спір о ґрунт, до якого втягнено і берестского пресвитера, тоді згаданий, мушинскій староста, Войтіх Бедлєнскій, упорядкував ― після переведеня поновного поміру, ― грамотою з дня 4. V. 1662 р, поділ поодиноких, солтпстских ріль в Бересті, а місцевого пресвитера затвердив в посіданю забраної єму частинно через солтиса Поливчака т. зв. „Церковної Поляни па Коtylicznem. Стан ґрунтового посіданя і дотації берестскої парохії зістав докладно виказаний візитаційними актами періодевтеса з дня 1. Х. 1780 р. В 1866 і 1873 рр. навістив парохію голод і холера, які забрали богато жертв в людях.
Від 1784 р. дотепер посідав Берест 25 душпастирів, з яких особливо відзначився о. Iосиф Ґойнацкій (1831―1855 р.), за котрого побудовано теперішну, берестску церков, заложено в 1844 р. брацтво тверезости, та позолочено царскі ворота. По нім лишилася около 100-тонова бібліотека.
Метрики пров. від 1784 р.

Źródło:Шематизм Греко-Католицкого Духовенства Апостолскої Адмiнiстрацiї Лемковщини 1936 c. 34-35

[Szematyzm Greko-Katolickiego Duchowieństwa Apostolskiej Administracji Łemkowszczyzny 1936 s. 34-35]