Berest

Berest Wieś, oddal. połud. od Grybowa 13¼ kilom, Paraf. gr. kat. w miejscu. Dyec. ruska przemyska. Łacinnicy należą do par. Grybów. Cerkiew par. śś, Kosmy i Damiana, Patron: Cesarz. Budynek z r. 1842. (Schemat, łać.), Przywilej erekcyjny zginął w czasie konf. barskiej. Przywileje na uposażenie probostwa jakoby z lat 1647 i 1662 wspomniane w wizycie z r. 1780. (Schemat. ruski z r. 1879). Budynek drewniany. Reszty obrazów ruskich z XVII w. podobnych jak w wielu cerkwiach okolicy (Łepk. noty ręk. 1851 r).
Źródło: Teka Grona Konserwatorów Galicyi Zachodniej. T. 1, 1900 s. 101


Berest zdjęcia

Berest na zdjęciach Ivana Masley’a wykonanych w trakcie dwóch podróży na Łemkowszczyznę w latach 1923 i 1938

Galeria zdjęć >>>


Dola Łemko MichaŁ Olesniewicz

Tytuł: Dola Łemka wspomnienia

Autor: Michał Oleśniewicz

Wydanie: II poprawione

Wydawca: Łemkowski Zespół Piesni i tańca "Kyczera"

Miejsce wydania: Legnica
Data wydania: 2009

Język: polski


Berest na mapie

Google Maps content is not displayed due to your current cookie settings. Click on the cookie policy (functional) to agree to the Google Maps cookie policy and view the content. You can find out more about this in the Google Maps privacy policy.

Берестъ, Церк. дер. св. Безср. Космы и Дамйяна, создана и благосл. 1842, метрики вôдъ. р. 1784. Визита канон. въ р. 1869 черезъ АЕп. Посифа Сембратовича. Патронъ: Єго ц. к. Ап. Величество. Пар. Пр. Петръ Цапиньскій, р. 1853; рук. 1885, жен. Как. пост. 1903.

Въ матерн ч. д.   .     .       .       .       .    .     .         .           .    551

— дочерн. Поляны, вôдд. нôдъ матерн. 2½ км.

Церк. дер. св. Арх. Михаила, создана 1820. ч. д. .     .   387

                                                                                    Всего     938

Латинникôвъ 7. жидôвъ 55 душь.

ВѢноване: поля 62½ мр. лукъ 11 мр. 768 сж., пасовиска 14 мр. 980 сж.‚ лѢса 13 мр., скôпщины 17 кôпъ вôвса, % Вôдъ цѢнныхъ паперôвъ 63 к. 48 с. Додатокъ зъ касы 1086 к. 6 с.‚ податку 44 к. 98 с. Школа 1-клясова мѢшана такъ въ БерестѢ якъ и въ‚ Полянахъ зъ языкомъ вьхкладовымъ рускимъ и 1 силѢ., дѢтей рус. посѢщаючихъ школу въ БерестѢ 74, въ Полянахъ: 45. Платня дякôвъ неиспытов. по 40 к. и доходы церковнй. Читльня ПросвѢты чл. 25, шпихлѢра и склепу нема, каса єесть церковна и громадска. ПовѢтъ ‚ судъ, урядъ податковый и стація телеграфична Грыбôвъ 15 км. почта Фльорынка.

Źródło: Шематисмъ всего клира грецко-катлического епархій соєдиненыхъПеремыской, Самворской и Саноцкои на рôкъ вôдъ рожд. Хр. 1905 [Szematyzm kleru grekokatolickiego eparhii Przemyskiej, Samborskiej i Sanockiej na rok 1905] s. 252


Berest Brama przy cerkwi

Berest, brama przy cerkwi. Foto Narodowe Archiwum Cyfrowe


Берест (Вerest), с. Ц. д. св. Безср. Косми і Дамяна, зб. 1842., в добр. стані. Доч. Поляни (Роlanу), с. Ц. д. св. Арх. Михаіла, зб. 1820.. в середн. стані.
Ч. д. гр. кат. 558 + 392 = 950; Лат. 10 + б; Неспол. 4 + б = 10; Iзр. 22 + 4.
Парох: о. Цапінскій Пе т р о, р. 3. VІІ. 1853, рк. 24. ІХ. 1885, ін. 1903, вд. над. крил. відзн., священик-ювилят. Управляючий сотр.: Рожко Володимир, р. 30. VІІІ. 1909, рк. 20. ІІІ. 1932, бж. Лат. парох: о. Станислав Козєя в Концльові.
Патрон: Правительство. Право патр. виконує крак. Воєвідство. В обох селах: Школи 1 кл., двояз., по 1 силі. В Бересті: Чит. „Просвіти“; Кооп. ,,Єдність“, підч. Кооп. Союзови в Варшаві. В Полянах: Чит. ім. М. Качковского. Прих. дім, дер., зб. около 1785., о 4 кімн.; стайня, стодола, дер.; все лихе. Шпихлір, дер. і керниця в добр. стані. Перед комасацією: поля 37 га, 00 а, 5 м²; лук 6 га, 18 а, 37 м²; пасов. 12 га, 76 а, 65 м²; ліса 6 га, 25 а, 67 м²; неуж. 43 а, 97 м²; В Парунці: ліса 7 га. Є лісов. плян з 1930 р.
Стар. Новий Санч (Nowy Sącz), 33 км. Суд, почта, телєф., телєгр. желізн. Грибів (Grybów), 15 км. Найбл. гр. кат. приходство в Камяній (Kamiana), 3 км.
В 1368 р. заміняв „дідич на Шимбарку і Бересті в бідній землі“, іменем Іоан Гладиш, з королем Казимиром Великим, Берест за т. зв. „бохенске бахмистровство“. З сего слідує, що Берест істнував вже, як оселя, в 1368 р. Дальші одначе історичні відомости про Берест на довший час уриваются. Правдоподібно походить се звідси, що в часі конфедератских воєн згоріла ерекц. грамота церкви в Бересті, а ерекц. грамоту про уділенє солтиского ґрунту для пароха забрали конфедерати. Заховались натомість документи з пізнійших часів, до котрих належить грамота з 10.грудня 1647 р. В тій грамоті є сказане, що комісія краківсного Епископа, в склад якої увійшли: Александер „z Вrzesia Вrzeski і Маrtiauѕ Łochiński, starosta ustewski, Wojciech Bedleński, starosta Muszyński і ksiądz Melchiou Piskorowski, pleban Muszyński“, довершила поміру і поділу ерекціональних ґрунтів поміж приходства берестскої і перунсної церкви. Вислід сего поділу був такий, що берестсного пресвитера, о. Ґавриіла, задержано ,,ргzу wyrobkach роѕѕеѕіі јеgо dawnych jako dotąd zażywał“, а перунскому пресвитерови, о. Буднєвичови, приділено ― за згодою солтисів і громад обох сіл ― шмат ґрунтів від берестскої і перунсної границі. Коли опісля повстав між берестскими солтисами спір о ґрунт, до якого втягнено і берестского пресвитера, тоді згаданий, мушинскій староста, Войтіх Бедлєнскій, упорядкував ― після переведеня поновного поміру, ― грамотою з дня 4. V. 1662 р, поділ поодиноких, солтпстских ріль в Бересті, а місцевого пресвитера затвердив в посіданю забраної єму частинно через солтиса Поливчака т. зв. „Церковної Поляни па Коtylicznem. Стан ґрунтового посіданя і дотації берестскої парохії зістав докладно виказаний візитаційними актами періодевтеса з дня 1. Х. 1780 р. В 1866 і 1873 рр. навістив парохію голод і холера, які забрали богато жертв в людях.
Від 1784 р. дотепер посідав Берест 25 душпастирів, з яких особливо відзначився о. Iосиф Ґойнацкій (1831―1855 р.), за котрого побудовано теперішну, берестску церков, заложено в 1844 р. брацтво тверезости, та позолочено царскі ворота. По нім лишилася около 100-тонова бібліотека.
Метрики пров. від 1784 р.

Źródło:Шематизм Греко-Католицкого Духовенства Апостолскої Адмiнiстрацiї Лемковщини 1936 c. 34-35

[Szematyzm Greko-Katolickiego Duchowieństwa Apostolskiej Administracji Łemkowszczyzny 1936 s. 34-35]


  Cerkiew greckokatolicka p.w. ss. Kosmy i Damiana z 1842 r. fot. Piotr Bryłka


Berest, wś, pow. grybowski, o 11 kil. od st. poczt. Krynica; ma 1901 n. a. morgów rozl., 83 dm.. 549 dusz, ludność ruska,  parafia grecka w miejscu, kościół pod wezwaniem Kosmy i Damiana; położenie  w najwyższych Tatrach w glebie owsianej; tartak wodny, własność funduszu religijnego. M.M.

Źródło: Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów Słowiańskich.- 1880 tom I, s. 139


Berest na zdjęciach Ivana Masley’a wykonanych w trakcie dwóch podróży na Łemkowszczyznę w latach 1923 i 1938.

Okolice Berestu: | Polany | Kamianna | Piorunka | Nowa Wieś | Roztoka | Krzyżówka |


Pogoda w Bereście




Berest w Słowniku Geograficznym Królestwa Polskiego z 1880 roku >>>


Вerest w Szematyzmie Apostolskiej Administracji Łemkowszczyzny z 1936r. >>>

 

Berest w Szematyzmie Kleru Grekokatolickiego na rok 1905 >>>


Berest Teka grona konserwatorów Galicyi Zachodniej

 

Berest w Tece Grona Konserwatorów Galicyi Zachodniej z 1900 roku

czytaj więcej >>>


Dola Łemka Berest

 

 

Berest - książki, artykuły, wspomnienia

czytaj więcej >>>